---

20 жовтня  2017 року, п’ятниця 

Інформує прокуратура

27 жовтня з 11 години у приміщенні Рибальчеської сільської ради (Херсонська область, Голопристанський район, с. Рибальче, вул. Набережна, буд. 89) буде здійснювати прийом громадян заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області Шишенко Дмитро Олексійович.

Звертаємо увагу, що особистий прийом здійснюватиметься лише за попереднім записом:

- у телефонному режимі - (05539) 2-62-53, (05539) 4-64-42 – Рибальчеська сільрада;

- особисто:

а.) запис в кабінеті № 11 «Приймальня» Новокаховської місцевої прокуратури (м. Гола Пристань, вул. Кірова, 8);

б.) запис в адміністративній будівлі Рибальчеської сільської ради.

Обов’язково при собі мати документи, що засвідчують особу, та звернення (скаргу, заяву) у письмовому вигляді.

 

 

---

20 жовтня  2017 року, п’ятниця 

70-ті роковини операції «Захід»

21 жовтня 2017 року виповнюються 70-ті роковини масової депортації цивільного населення західноукраїнських областей до Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської областей колишнього СРСР, що увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Головним завданням операції радянських каральних органів було послабити національно-визвольний рух в Україні. Протягом одного дня тоді примусово виселили понад 76 тис. осіб.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Суспільно-економічні та ідейно-культурні перетворення в Галичині, на Волині та Буковині у другій половині 1940-х років, що здійснювалися сталінським керівництвом силовими методами, без урахування національної, релігійної специфіки регіону, масові  70-ті роковини операції «Захід»репресії спонукали до поширення опозиційних настроїв, зростання акцій непокори серед місцевого населення. Поступово протидія тотальній «радянизації» західних областей переросла в затяжний та масштабний збройний конфлікт. У результаті, в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років Західна Україна та частково низка інших областей Правобережжя перетворюється на арену кривавої боротьби між УПА та ОУН з одного боку, і радянськими владними структурами - з другого.

Після завершення радянсько-німецької війни, більшість політичних і збройних акцій УПА спрямовувалась проти непопулярних заходів радянської влади - проведення масової мобілізації, переслідування УГКЦ, депортації місцевого цивільного населення, насильницької колективізації.

Ескалація напруги у післявоєнному протистоянні між владою і націоналістичним підпіллям призводило до насильства, численних жертв, втягування у епіцентр протиборства цивільного населення. Поширеною формою залучення місцевого населення у збройний конфлікт з боку радянської влади стали винищувальні батальйони та групи охорони громадського порядку.

Поступовий перехід у 1945 році українських повстанців до діяльності малими групами-боївками спонукав органи МДБ до систематичного проведення військово-чекістських операцій. Попри різноманітні репресивні заходи, бажаного результату у тривалому протистоянні з учасниками формувань ОУН і УПА радянським силовим структурам досягнути не вдавалося.

Заради послаблення національно-визвольного руху в Західній Україні радянська влада вдається до каральних акцій проти місцевого мирного населення, звинуваченого у співпраці та співчутті повстанцям.

Поштовхом до репресивних заходів стосовно близьких та рідних повстанців стало розпорядження наркома внутрішніх справ СРСР Л.Берії № 7129 від 31 березня 1944 року, в якому двом заступникам наркома внутрішніх справ СРСР С.Круглову, І.Сєрову та наркому внутрішніх справ УРСР В.Рясному наказувалося: «Всіх повнолітніх членів сімей засуджених оунівців, а також активних повстанців як арештованих, так і убитих у зіткненнях, - засилати у віддалені райони Красноярського краю, Омської, Новосибірської та Іркутської областей, а їхнє майно конфіскувати відповідно до наказу НКВС СРСР № 001552 від 10 грудня 1940 р.».

Лише впродовж 1944 року з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської областей було відправлено в заслання 4 724 родини загальною кількістю 12 762 осіб.

«Глибоке очищення» західноукраїнських земель від симпатиків ОУН і УПА продовжилося і в наступному році. Примусової депортації у 1945 році зазнали 7 393 родини повстанців у кількості 17 497 осіб. У перший повоєнний рік із західноукраїнського регіону було вилучено 2 612 сімей «антирадянського елементу» (6 350 осіб). Всього, за даними Галузевого державного архіву СБУ, у 1944-1946 роках з терен Західної України у віддалені місцевості СРСР було депортовано 14 728 родин учасників національно-визвольного руху в кількості 36 608 осіб.

Однак партійне керівництво вимагало від силових структур не зупинятися на досягнутому.

Найбільша депортація населення із Західної України відбулася в жовтні 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід» («Запад»). Задум провести чергову і наймасштабнішу репресивну акцію належить заступнику міністра державної безпеки СРСР генерал-лейтенанту С.Огольцову та міністру державної безпеки УРСР генерал-лейтенанту С.Савченку, які в спільному листі на ім'я міністра держбезпеки СРСР генерал- полковника В.Абакумова від 24 травня 1947 року просили дозволу від МДБ СРСР продовжити депортаційну практику, мотивуючи своє прохання таким чином: «Виселення сімей оунівців та бандитів, як показав досвід, стало вельми ефективним засобом боротьби з оунівським підпіллям та бандитизмом, значною мірою сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів, штовхало тих, хто з'явився з повинною, на активну боротьбу з бандами, скорочувало базу пособників, так як місцеве населення, боячись такої репресії, як виселення сімей, відмовлялось надавати бандитам матеріальну допомогу».

Ініціативу силових структур завдати чергового удару по «націоналістичному підпіллю» підтримало політбюро ЦК ВКП(б) своїм рішенням від 13 серпня 1947 року (П59/123). На виконання постанови вищого політичного керівництва країни міністр державної безпеки СРСР В.Абакумов 22 серпня 1947 року видав наказ за № 00430 «Про виселення сімей засуджених, убитих, перебуваючих на нелегальному становищі, активних націоналістів та бандитів з території західних областей України».

У секретному наказі, зокрема, зазначалось: «2. Начальнику Головного Управління військ МДБ СРСР генерал-лейтенанту БУРМАКУ для проведення операції додатково виділити та направити у розпорядження Міністра Державної Безпеки УРСР генерал-лейтенанта САВЧЕНКО: 24-й мотострілецький полк; 2 батальйони 260 стрілецького полку 5-ї дивізії; 26-й стрілецький полк 4-ї дивізії; батальйон 284-го стрілецького полку 7-ї дивізії; 2 батальйони 8-го мотострілецького полку; 2 батальйони 13-го мотострілецького полку та Саратовське училище військ МДБ».

Всього в операції «Захід», що почалася о шостій годині ранку 21 жовтня, було задіяно 15 750 осіб керівного складу силових відомств та близько ЗО тисяч солдат. Акція насильного переміщення великої кількості людей розроблялася співробітниками МДБ за всіма канонами військової операції. Ще 10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».

Результати операції «Захід» було підбито у кінці жовтня 1947 року. Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов у листі на ім'я заступника голови Ради міністрів СРСР Л.Берії доповідав про вилучення протягом доби із західних областей України 26 682 сімей спецпереселенців або 76 192 особи, в тому числі чоловіків - 18 866, жінок - 35 152, дітей - 22 174.

Майно, що належало виселеним, було конфісковано та передано колгоспам. На всіх депортованих чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. З них у примусовому порядку було направлено на підприємства вугільної промисловості 21 380 сімей (60 814 чол.).

Крім того, 5 264 сім'ї (15 202 особи) «активних українських націоналістів» під конвоєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та у сільському господарстві.

Зусилля співробітників МДБ СРСР у проведенні в найкоротші терміни наймасовішої депортаційної акції на теренах Західної України були належним чином оцінені в Кремлі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 року «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні були нагороджені керівники та виконавці операції - 1 708 осіб, із них орденом Червоного Прапора - 49, орденом Вітчизняної війни І ступеня - 193, орденом Вітчизняної війни II ступеня - 272, орденом Червоної Зірки - 572, медаллю «За відвагу» - 523, медаллю «За бойові заслуги» - 9 926.

За своєю сутністю депортації 1944-1953 років не відрізнялися від депортацій 1939-1941 років, окрім тієї особливості, що у 1939-1941 роках виселяли осіб, чия участь в антирадянському русі була так чи інакше доведена. У 1944-1953 роках виселяли всіх, хто навіть найменшою мірою міг бути причетний до визвольного руху.

Звуження радянською системою до критичної межі соціальної бази ОУН та УПА шляхом репресій та депортацій «антирадянського елемента» по суті вирішило долю повстансько-підпільного руху. Складне становище, у якому опинилось націоналістичне підпілля на західноукраїнських землях у кінці 1940-х років, змусило президію Української Головної Визвольної Ради (координатора національно-визвольного руху в Україні) прийняти рішення про остаточне згортання діяльності УПА як збройної формації.

Широка громадськість дізналася про саму масову депортацію населення Західної України лише в часи «горбачовської перебудови».

За матеріалами Інституту історії України

 

---

20 жовтня  2017 року, п’ятниця

П О В І Д О М Л Е Н Н Я

про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної      документації – «Детальний план території відносно відведення земельної ділянки гр. Валяник Тетяні Олександрівні орієнтованою площею 0,1200 га, для ведення садівництва в садівничому товаристві "Янтар" розташованої за межами населених пунктів на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області», розроблений головним архітектором проекту  Мерзликою Л.К.            

Місце ознайомлення з проектом містобудівної документації – офіційний веб - сайт Голопристанської міської ради http://golapristan-mrada.gov.ua і приміщення відділу містобудування, архітектури, капітального будівництва та містобудівного кадастру виконавчого комітету міської ради за адресою: м. Гола Пристань, вул. 1 Травня,22.  

Строки ознайомлення з проектом ДПТ – 20.10.2017 до 20.11.2017 включно.

 

---

20 жовтня  2017 року, п’ятниця

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА 

в питаннях та відповідях 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” прийнято 03.10.2017 № 2148-VIII. Закон набув  чинності  з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 11.10.2017, деякі пункти застосовуються з 01 жовтня 2017 року, деякі - з січня 2018-го.

Перерахунок пенсій  проведено в 2 етапи:

1 етап –  осучаснення пенсій, за результатами якого  застосовано середній показник заробітної плати по Україні - 3764,40 грн (замість 1197,91 грн). При цьому величина оцінки одного року стажу визначається на рівні 1.

2 етап – перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 1312,00 грн до 1452,00 грн (тобто на 140 грн). Відповідно перерахунку підлягають мінімальні розміри пенсій пенсіонерам, що мають повний страховий стаж, та доплати за понаднормативний стаж (для непрацюючих пенсіонерів), а також  підвищення, що обчислюються виходячи із розміру прожиткового мінімуму. 

Чи необхідно пенсіонерам звертатися до органів Пенсійного фонду? 

Перерахунок відбувся в автоматичному режимі за матеріалами пенсійних справ, тому звертатися в органи Пенсійного фонду не потрібно. Виплата  буде проведена додатковими відомостями у жовтні поточного року (якщо сума доплати більше 140 грн) та у листопаді (якщо сума доплати менша 140 грн). 

Які результати проведеного перерахунку? 

Після проведених перерахунків підвищення пенсій відбудеться орієнтовно у 93 % херсонських пенсіонерів.

За попередніми розрахунками підвищення до 140 грн отримують 32 % пенсіонерів області,  з 140  до 500 грн  — 35 %, від 500 грн  до  1000 грн — 12 %, більше 1000 грн — 14 %.

Підвищення пенсії не проводиться одержувачам пенсій за спецзаконами, особам льотного складу цивільної авіації, особам яким пенсію  вже було призначено із розрахунку середньої заробітної плати 3764,40 грн). Це приблизно  7 % пенсіонерів області. 

Чи підвищаться пенсії осіб, що мають неповний страховий стаж, та до цього часу отримували 949,00 грн? 

Розмір пенсії пенсіонерів, що мають неповний страховий стаж, а це 42,5 тис.осіб області, складатиме не менше 1373,00 грн. 

 Чи буде збільшуватись в Україні вік виходу на пенсію? 

 Реформою не передбачено підвищення пенсійного віку в Україні.

Інша справа, якщо на момент досягнення пенсійного віку людина не має необхідного страхового стажу, тоді їй прийдеться його набувати і відповідно виходити на пенсію пізніше встановленого законом строку.

У 2018 році особи, що матимуть 15 років страхового стажу виходитимуть на пенсію у 63 роки, а вже у 2019 році — у 65 років. 

Який страховий стаж необхідно мати для призначення пенсії при досягненні пенсійного віку? 

       Кількість років необхідного страхового стажу поступово збільшуватиметься починаючи з 01 січня 2018 року з 25 до 35 років щороку на один рік.  Так, для тих, хто досягне пенсійного віку у 2018 році  це 25 років, у 2019 - 26 років, у 2020 — 27 років і так до 2028 року, коли необхідний страховий стаж для призначення пенсії при досягненні пенсійного віку становитиме 35 років.

В період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року непрацюючим особам, які досягли пенсійного віку та не набули страхового стажу, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу,  органи соціального захисту призначатимуть тимчасову державну соціальну допомогу.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога виплачуватиметься до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії. 

А що робити, якщо страхового стажу недостатньо? Чи можна укласти договір добровільного страхування? 

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

При визначенні мінімального розміру пенсії за віком до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску.

“Куплений” страховий стаж за минулий період  враховується тільки при визначенні права на пенсію.

Для довідки: на сьогодні мінімальний страховий внесок становить 704 грн. 

А на що можуть розраховувати громадяни, які мають менше 15 років страхового стажу? 

Особам, які не матимуть 15 років стажу, органи Пенсійного фонду пенсію не призначатимуть. Така особа може звернутися після досягнення 65 - річного віку до органів соціального захисту населення для призначення державної допомоги. 

Чи будуть перераховані статусні підвищення та підвищення за особливі заслуги перед Україною? 

Пенсії за особливі заслуги та  статусні підвищення встановлюються у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Оскільки прожитковий мінімум підвищився до 1452,00 грн, то відповідно будуть перераховані і ці складові пенсійної виплати. 

Чи будуть підвищені розміри пенсій інвалідам та пенсії у зв'язку з втратою годувальника? 

Пенсії особам з інвалідністю та у зв'язку з втратою годувальника також перераховуються відповідно до законодавства.

Але в будь-якому разі, пенсія особам з інвалідністю та у зв’язку з втратою годувальника на одного утриманця не може бути менша 1452,00 грн, на двох – 1742,40 грн (120 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб), на трьох і більше – 2178,00 грн (150 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб). 

Чи буде враховано до страхового стажу раніше набутий трудовий стаж? 

До страхового стажу для призначення пенсій зараховується власно страховий стаж — період, за який страхові внески сплачені у сумі не меншій за мінімальну,  а також трудовий стаж до 2004 року. 

Олешківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області

 

---

20 жовтня  2017 року, п’ятниця

Шановні голопристанці!

Відповідно  до  розпорядження міського  голови  від  19.10.2017  №234-од «Про проведення громадських обговорень», для  забезпечення  врахування  пропозицій територіальної  громади  міста  Гола  Пристань та села Білогрудове,  з 20.10.2017 до  18.12.2017  включно  будуть проходити  громадські  обговорення  проекту  рішення  міської  ради щодо  добровільного  об’єднання територіальних  громад  відповідно до  Закону  України  «Про  добровільне об′єднання територіальних громад».

Громадські  обговорення  проходитимуть у формі зборів та зустрічей за участю депутатів міської ради, членів виконавчого  комітету  міської  ради,  представників органів  самоорганізації  населення    та  посадових  осіб  місцевого  самоврядування,  представників  громадськості  з  окремими  колективами  підприємств,  установ та  організацій  різних  форм  власності, розміщених на території міської ради.

Інформація  про  учасників  обговорення, висловлені  пропозиції  (зауваження)  та  результати  обговорень  щодо  добровільного об’єднання  територіальних  громад  будуть висвітлені на сторінках газети міської ради «Рідна  Пристань»  та  офіційному  сайті міської ради. 

 

---

19 жовтня  2017 року, четвер

Стягнення аліментів із батьків-іноземців стало простішим 

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також сімейним кодексом передбачено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Однією із найпроблемніших сфер правового регулювання та виконання рішення судів залишаються процедура стягнення аліментів із чоловіків. А якщо він іноземець чи проживає за кордоном, то завдання стає практично нездійсненним. 

Однак, сьогоднішня правова практика робить поступи для того, щоб аліменти, таки, було можливо стягнути простіше. 

Нещодавно законодавці та Міністерство юстиції України затвердили простіші правила стягнення аліментів з батьків, які проживають в Україні.

Черга настала і до іноземців та тих, хто знаходиться за кордоном. 

Так, в наші державі вже визначено порядок виконання Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання.    

Порядок передбачає, що стягнути аліменти та інші види утримання на дитину до 18 років можна з іноземця, сформувавши необхідну заяву до Мін'юсту.

Варто зазначити, що до заяви необхідно буде надати додаткові документи та інформацію: про визнання або виконання іноземного рішення щодо стягнення аліментів; про виконання рішення українських судів; про вирішення питань щодо стягнення аліментів у іншій країні, у тому числі з вимогою встановити батьківство; про вирішення питання щодо стягнення аліментів в Україні в разі неможливості визнання та виконання іноземного рішення; про зміну рішення, винесеного в іншій країні.

Також, передбачається, що разом із заявою необхідно буде подати її переклад на офіційну мову країни, у якій проживає іноземний батько, а також документи, що підтверджують викладені факти.

Після чого Мін'юст протягом 30 днів перевіряє зазначену в заяві інформацію, заповнює формуляр і надсилає його до відповідного органу іноземної держави.

Після отримання інформації державою-адресатом, компетентні органи здійснюють відповідне стягнення та перерахування.

 Весь процес, звичайно, вимагає часу та компетентної підготовки документів, а тому варто звернутися за правовою допомогою не тільки для підготовки документів, але повного відстеження ходу руху заяви, задля отримання ваших коштів. 

За правовою допомогою звертайтесь: Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Гола Пристань пров. Курортний, 7, тел.: (05539) 2-10-91, 2-10-96.

 

 

---

18 жовтня  2017 року, середа

Об’єднання без пліток

Децентралізація – це поняття звучить із вуст політиків, чиновників та пересічних громадян ледь не щодня. Вже другий рік тема активно обговорюється в Україні, її порушують на семінарах, нарадах, у сесійних залах проходять слухання, приймаються рішення, а деякі громади вже навіть встигли об’єднатися і на собі відчути, що ж таке ОТГ.

Та все ж таки цей процес проходить нелегко. Його гальмують різні чинники – недосконалість законодавства, відсутність чіткої нормативної бази, спротив із боку різних зацікавлених сторін. «Масла у вогонь» підливають і різноманітні чутки та недостовірні факти, які, крім «сарафанного радіо», на жаль, розповсюджують ще й деякі засоби масової інформації.

Як приклад – стаття «В объединение громад просятся дачники», опублікована минулого тижня у газеті «Новий день».Навіть сам заголовок уже дивує своєю некомпетентністю – чи то зазначених «дачників», а чи самого автора. Адже, як усім відомо, суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Про це чітко вказано у статті 3 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Саме ж поняття «територіальна громада» визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», де пояснюється, що це – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Тож незрозуміло, яким боком до об’єднання територіальних громад садові товариства, про які зазначається далі у статті. Для ознайомлення публікуємо її повний текст:

 В объединение громад просятся дачники

Уникальное объединение территориальных общин, аналогов которому нет, пожалуй, по всей Украине, может быть создано в Голопристанском районе. Это возможный «альянс» из нескольких сел и садоводческих товариществ, где многие загородные домики стали для их владельцев постоянным жильем — причем узаконенным. Первый шаг в этом направлении уже сделан: садоводческое товарищество «Строитель-3» у села Коханы направило Великокардашинскому сельскому совету письмо с предложением создать ОТГ. И орган местного самоуправления оно заинтересовало.

У каждого — своя выгода

— Среди депутатов нашего совета сейчас идет дискуссия: стоит ли соглашаться на такое объединение. Мнения высказываются разные, но лично я думаю, что идея перспективная. Ведь вокруг сел на территории нашего совета находится не одно, а целых 53 садоводческих товарищества с 14 тысячами участков. Многие их хозяева живут там постоянно. И если все дачные кооперативы войдут в ОТГ, мы получим ежегодно более миллиона гривен прибавки к бюджету только в виде платы за землю. Да и семьи дачников в накладе не останутся — их дети смогут посещать наши дошкольные учреждения, учиться в сельских школах. Вместе будем ремонтировать дороги, улучшать коммунальную инфраструктуру, — размышляет великокардашинский сельский голова Алексей Чухрай.

Впрочем, у вдохновителей «дачно-сельского» объединения территориальных громад на этот счет свои резоны. И они тоже считают создание такого ОТГ выгодным и удобным для владельцев загородной недвижимости, получившей жилой статус.

— В нашем товариществе 325 участков и столько же семей, которые здесь хозяйствуют. Большинство дач — это благоустроенные дома с подключением к газоснабжению и электричеству. Немудрено, что 60 семей живут в них постоянно и успели получить регистрацию, — рассказывает председатель СТ «Строитель-3» Анатолий Кияница. — Однако есть проблема: электроэнергия нам отпускается по ценам для юридических лиц — 1,85 грн. за киловатт. У каждого из членов товарищества свой счетчик, и согласно его показаниям абоненты платят товариществу, а уже товарищество рассчитывается с компанией «Херсонобл­энерго». Надеемся, что с получением статуса члена ОТГ сможем передать свои трансформаторные подстанции и линии электропередач на баланс «Херсоноблэнерго». И наконец-то получим статус полноправного населенного пункта, где хозяева недвижимости смогут подавать заявки на получение жилищной субсидии и платить за электроэнергию по «сельским» тарифам. Которые, между прочим, почти вдвое меньше, чем те, которые установлены для юрлиц.

Потерянное время – утраченные возможности

Интерес к объединению с дачниками у громады Великой Кардашинки возник не случайно. Согласно перспективному плану, разработанному еще в 2015-м, она должна была войти в состав ОТГ с центром в Голой Пристани — городе областного подчинения. Однако после выборов в Гопри сменилось руководство города. И новый состав горсовета дружно забыл все предыдущие планы, отказавшись объединяться с селами Великая Кардашинка и Малые Копани, затеяв взамен переговоры о создании ОТГ с селом Старая Збурьевка. Но еще неизвестно, кто от этого выиграл, а кто проиграл. Экс-мэр Голой Пристани Анатолий Негра, который ратовал как раз за то, чтобы ускорить объединение, теперь убежден, что потери родного города исчисляются десятками миллионов гривен.

— За рассуждениями о том, с кем лучше объединяться, а кто этого не достоин, прошло уже почти 3 года. И все эти 3 года мы могли бы уже получать финансирование от государства на развитие ОТГ — по 17—18 миллионов гривен в год, как получают другие громады. Несложно прикинуть, что из-за проволочек Голая Пристань потеряла порядка 50 миллионов гривен, — говорит Анатолий Негра.

В Великой Кардашинке на слияние с Голой Пристанью уже не надеются и рассматривают альтернативные возможности создания ОТГ — в том числе и с дачниками. А чего ждать? Ведь отсрочки и проволочки — это не только потерянное время, но и утраченные возможности.

Сергей ЯНОВСКИЙ

 

Як би не хотіли представники садового товариства разом із Великокардашинським сільським головою створити «унікальне об'єднання територіальних громад, якому немає аналогів в Україні», та законом це, на жаль, не передбачено – садові товариства знаходяться в межах території сільської ради, не є територіальною громадою (містом, селом, селищем) і не можуть виступати окремим суб’єктом об’єднання.

З приводу другої частини статті – тут факти взагалі перекручені і вводять в оману читача. Тож, якщо ви маєте на меті отримати правдиву і достовірну інформацію, а не «перемити кісточки» керівництву міста, давайте все ж таки розставимо крапки над «і».

Так, насправді, ще 4 вересня 2015 року депутати Голопристанської міської ради на черговій сесії вирішили:

«Об′єднатися з територіальними  громадами cілКардашинка, Мала Кардашинка, Велика Кардашинка, Кохани Великокардашинської сільської ради, сіл  Таврійське та Великий Клин Таврійської сільської ради,  сіл Малі Копані, БуркутиМалокопанівської сільської ради, сіл Гладківка та Рідна Україна Гладківської сільської ради в Голопристанську територіальну громаду з центром у місті Гола Пристань»(рішення № 1354  «Про  добровільне об′єднання територіальних громад»).

Але вже три місяці потомуВеликокардашинська сільська рада прийняла рішення від 18.12.2015 №11 «Про відміну дії рішення сесії сільської ради №740 від 04.09.2015», яким фактично першою скасувала   рішення по об’єднанню громад. Лише після цього Голопристанська міська рада прийняла рішення від 29.01.2016№ 81 «Про призупинення дії рішення сімдесят другої сесії міської ради шостого скликання від 04.09.2015 № 1354 «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Не відмову, не скасування рішення, а саме його призупинення. Пізніше скасували свої рішення про об’єднання Гладківська і Таврійська сільські ради, того ж року створивши власну ОТГ.

У зв’язку з тим, що заплановане об’єднання у підсумку не вдалося через відмову сільрад, Голопристанська міська рада до того, як робити подальші кроки у напрямку децентралізації, вирішила оцінити перспективи союзу із суміжними населеними пунктами, щоб створити насправді спроможну, економічно самодостатню територіальну громаду, яка буде якісно виконувати свою функцію і не залежати від допомоги держави. І лише прорахувавши економічну доцільність та ефективність об’єднання, пішла на перемовини зі Старозбур’ївською сільською радою, яка згодом також підтримала ініціативу Голої Пристані.

Що ж до державного фінансування на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, про яке говорить у статті колишній міський голова Анатолій Негра – навряд чи Гола Пристань отримала б зиск від зазначеної державної допомоги. Аналізуючи розподіл субвенцій з державного бюджету у 2016 та 2017 роках, можна помітити, що кількість ОТГ збільшується, а фінансова допомога від держави, на жаль, зменшується. Та субвенція, яка виділяється на всю об’єднану територіальну громаду, мала б розподілитися на всі п’ять рад (Великокардашинську, Таврійську, Малокопанівську, Гладківську та Голопристанську). Враховуючи те, що наше місто має найбільш розвинену інфраструктуру, кошти спрямовувалися б на розвиток сільських рад у межах створеної ОТГ, тож місто Гола Пристань у випадку такого непродуманого рішення, навпаки, могло понести втрати на утримання економічно неспроможних сіл.

Сьогодні, на жаль, не проводиться аналіз ефективності створених ОТГ. Даремно, адже в більшості випадків такі об’єднані територіальні громади вже зіткнулися із величезними проблемами та вимушені приймати непопулярні рішення, якими скорочуються або ліквідовуються інфраструктурні об’єкти. То чи можна говорити про те, що при об’єднанні територіальні громади збережуть те, що мали, та ще й примножать?В умовах реалій дана реформа є недосконалою, у тому числі – через відсутність адаптації законодавства до тих громад, які вже об’єдналися. Про що говорити, якщо навіть у Конституції України відсутній такий суб’єкт права, як об’єднана територіальна громада…

ОТГ, яку планується створити нині, об’єднавши Голу Пристань зі Старою Збур’ївкою, може стати однією із дійсно перспективних громад не лише Херсонської області, а й усієї України. Адже нинішня місцева влада виважено прораховує можливості наповнення бюджету і фінансовий потенціал, щоб не зменшити, а зберегти і в подальшому збільшити дохідну частину міста.

Тож міркування про те, з ким краще об'єднуватися – не відстрочки і зволікання, не втрачений час, а можливість адекватно оцінити перспективу в об’єднанні для того, щоб впевнено рухатися у правильному напрямку і направляти спільні зусилля на розвиток нашого краю.

Поліна ІВАНОВА.

 

---

17 жовтня  2017 року, вівторок 

 

За незалежність та волю

Чомусь так склалося історично, що Україна періодично відстоює своє право на, здавалося б, природні істини – незалежність та волю. І навіть у XXI столітті – при цивілізаційному прогресі, при розвитку дипломатичних відносин, при зафіксованих і вивчених уроках історії – гинуть найкращі українські сини і дочки, захищаючи рідну землю від агресора.

Новітня історія нашої держави списана кров’ю Героїв Небесної Сотні та учасників антитерористичної операції, серед яких є і наші земляки. Їхню пам’ять вшановували у Голій Пристані, де минулої п’ятниці відбулось урочисте відкриття пам’ятного знаку загиблим за волю та незалежність України.

Дату вибрали невипадково, адже 14 жовтня наша країна відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна – і День захисника України. Цей день – свято нашого національного духу, коли ми згадуємо всіх, хто віддав життя за нашу свободу, зміцнюємо зв’язок поколінь, єднаємося заради миру.

Об’єдналися жителі Голопристанщини і в спільному бажанні вшанувати пам’ять загиблих. Ініціативу у цій благородній справі проявили члени громадської  організації "Ветеранів АТО, учасників бойових дій у зоні АТО, їх матерів та родин "Єдність"" на чолі із головою Василем Купчиком. Підтримали починання та допомогли фінансово Голопристанська міська рада, місцеві підприємці та небайдужі громадяни, долучилися також районна рада та державна адміністрація.

Щира вдячність за підтримку ініціативи лунала на адресу благодійників від голови громадської організації "Єдність" Василя Купчика. Він зазначив, що сьогодні на наших очах твориться новітня історія вільної України. Багато наших хлопців воювали, воюють досі і саме завдяки таким людям, їх вчинкам ми маємо потужну армію, яка захистить нас від ворога. А їхній подвиг і правда сьогоднішнього дня повинні залишитися у пам’яті народу.

Слова вдячності лунали також від Ганни Чуприни, матері загиблого воїна, яка від імені усіх матерів подякувала волонтерам та воїнам АТО за те, що вони вшанували пам’ять синів-героїв, побажала усім миру, здоров’я та міцного духу.

І настала урочиста мить, коли рідні загиблих героїв – мати Валерія Чуприни Ганна Миколаївна та дружина Сергія Хоменка Тетяна Олексіївна перерізали стрічку на монументі. Впала тканина, а за нею – вісім портретів, вісім світлих облич героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє. Розірвали тишу звуки Гімну України, а в небі замайорів синьо-жовтий стяг, право підняти який було надане священнику-капелану української автокефальної православної церкви Юрію Курилу та старшому сержанту Федору Воронову.

Пам’ятний знак освятили представники духовенства українських церков, які у молитвах згадали всіх героїв, які навічно пішли від нас. І впали в тишу скорботні удари метроному, як стукіт сердець, яким більше не судилося битися, а до підніжжя монументу лягли запалені свічки та живі квіти.

Закликали бути вірними пам’яті борців за незалежність України архімандрит Нікон української православної церкви Київського патріархату і владика Борис української автокефальної православної церкви Таврійської єпархії. А до болю сумні  вірші, які, напевно, зачепили за душу кожного присутнього на заході, прочитали учениця спеціалізованої школи Єсенія Фурса і учениці ЗОШ №1 Аніта Гривнак та Єва Юрченко.

Із непохитною впевненістю у тому, що наша країна – непереможна і волю та прагнення українського народу нікому не зупинити, звертався до присутніх міський голова Олександр Бабич. Він дякував громаді за підтримку у будівництві пам’ятного знаку, вибачався перед родинами загиблих і бажав мирного неба живим.

До виступу запрошувалися в.о.комісара районного військового комісаріату, майор Сергій Крячко, заступник голови районної ради Іван Басараб та керівник апарату райдержадміністрації Віктор Реутенко, які нагороджували захисників України грамотами за активну життєву позицію, мужність та самовідданість.

Приємно, що День захисника України прошов саме у шануванні тих, хто насправді кожного дня боровся і бореться за незалежну, вільну Україну. У повазі до мужніх та сміливих воїнів, завдяки яким ми можемо із надією та вірою дивитися у майбутнє.

 Наталья ЯРОВА. Фото автора.

Фотозвіт 

 

---

12 жовтня  2017 року, четвер

Шановні голопристанці!

Прийміть найщиріші вітання зі святом – Днем захисника України!

У світлий день Покрови Пресвятої Богородиці, яка завжди вважалася заступницею і покровителькою нашого народу, ми, українці, відзначаємо День українського козацтва та День захисника України. Це знаменно, оскільки символізує зв’язок поколінь та давню історичну традицію. Адже кожна епоха славиться іменами мужніх захисників, які віддали свої життя у боротьбі за незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України. І сьогодні наші воїни виборюють так потрібну для нас перемогу, заради відновлення миру, заради майбутнього Батьківщини.

Шановні захисники України! Від усього серця бажаю вам міцного здоров’я та довголіття, радості та добра, незламної волі, родинного затишку, звершення всіх мрій і бажань, злагоди і миру в країні, плідної праці на благо українського народу.

Слава нашим Героям! Слава Україні! 

 З повагою Голопристанський міський голова Олександр БАБИЧ