Спогоди фестивалю "купальські зорі"

Кожного року, у першу суботу липня, Гола Пристань оживала тисячами голосів, народною музикою та безліччю людей. Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості "Купальські Зорі" був не просто святом, а справжнім феноменом Півдня України, який збирав понад 20 тисяч глядачів та близько 1000 артистів та аматорських колективів, музикантів, майстрів народного мистецтва, спортсменів. 

Це був вир неймовірний вир емоцій, де народні традиції перепліталися з сучасним мистецтвом, де панував дух єднання та непереможної любові до української пісні й танцю.

До Голопристанської громади їхали з багатьох куточків України та за кордону, щоб продемонструвати відданість народним традиціям, виконавську майстерність, набратися великого досвіду і поділитися своїм. А увечері, на сцені традиційно зʼявлялися неймовірної краси мавки — Купальські красуні, які дивували своєю красою та витонченістю, а ще мали змогу позмагатися за здобуття традиційної діадеми у форм лілії. 

Проте, як часто буває, життя вносить свої корективи. Спочатку ковідна пандемія поставила на паузу масові зібрання, а потім повномасштабне вторгнення Росії, яке розірвало мирне життя України на шматки. Звуки гармат замінили  спів, а тривожні сирени заглушили музику та творчість. Особливо болючим стало те, що Гола Пристань опинилася в окупації. 

Ми згадуємо, як танцювали біля ватри, як плели вінки, як горіли купальські вогнища, як сміялися і співали до ранку на берегах Дніпра. 

"Купальські Зорі" – це символ нашої нескореної душі, нашої культурної спадщини, яку не зможе знищити жоден ворог, тому що воно навіки залишається  у наших споминах і в серці. 

Ми віримо, що прийде час, коли мир знову запанує на нашій Голопристанській  землі, і Гола Пристань буде звільнена, і знову загомонять   на набережній неймовірні голоси, заграють музики, затанцюють танцюристи й тоді Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські Зорі" знову засяє, але вже набагато яскравіше.