Прапор України та Голої Пристані
Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Спершу він використовувався в країнах Європи і поширився на українські землі в добу Середньовіччя. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів. Жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій. Слов'яни, обожнювали свої прапори і вірили, що у воєнний час вони є найсвятішими від усіх ідолів. Знамена спочатку возили разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвишші, щоб кожен ратник бачив їх. Літописи зберегли такі вирази: "наволочив стяги" – що означало прикріпити їх до держаків, і "поставити стяги", що символізувало готовність війська до бою.
Прапори (корогви) набули широкого застосування в героїчну козацько-гетьманську добу. Корогва – найзначніша святиня українського козацтва. На ній найчастіше золотом вишивався образ Покрови – Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, Запорозької Січі.
З XVIII ст. полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорозького, в основному, стали виготовляти з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. Традицію використання козаками жовто-блакитних кольорів підтверджує і те, що в Ермітажі зберігалися козацькі прапори з поєднанням цих кольорів. На одному з прапорів – архистратиг Михаїл, одягнутий в золоту кирею і блакитні штани. Ще на одному знамені "1774 року февраля 28 створеному коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського: продовгуватий прямокутник блакитного кольору, на якому яскраві золоті герби".
З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів.
22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної Республіки", який був жовто-блакитним. У 1918 році, у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий.
Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.
Для українців це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
Має власний прапор і місто Гола Пристань. Рішенням четвертої сесії ХХІІІ скликання Голопристанської міської ради від 30 червня 1998 року № 25 затверджено прапор міста як двокольорове полотно.
Прапор практично повторює основні елементи герба. Синій і жовтий кольори у цьому випадку мають особливий зміст, бо містять у собі духовне значення кольорів. Крім того, вони ще символізують небеса, що несуть у собі благородність, чистоту і життя.
Жовтий колір символізує хліб, золото, могутність і славу – все те, чим благословляє нас небо. Розміщення кольорів зліва на право повторює форму герба міста, чим продовжує і доповнює зміст герба.
Починаючи з 2004 року (Указ Президента України від 23.08.2004 №987/2004 «Про День Державного Прапора України»), 23 серпня святкуємо День Прапора, народження якого відзначаємо напередодні Дня Незалежності.
Кожного року мешканці Голопристанщини розгортають величезний прапор та урочисто несуть його центральною вулицею міста. Дійство захоплююче та насправді символізує з’єднання людей в єдине ціле, сильне, непокірне та вільне!
Рис. 23 серпня 2017 року - розгортання Державного Прапора України у рамках проведення урочистостей до Дня Прапора та Дня Незалежності України
За матеріалами архівного відділу
Голопристанської міської ради та Інтернету.
Олена БИШОК, начальник архівного відділу міської ради
