Аврора теплий, ніжний ранок сповіщає

Аврора теплий, ніжний ранок сповіщає,

І зіронька її на небі ясна сяє.

Богиня грецька посланням своїм віщує,

Що Мир в країні рідній скоро запанує.

Каштани вкриються новим, зеленим листом,

І відбудується розтріпане, розстріляне, розбите місто.

Відродиться красунь купальських свято,

І закружля на Конці парусна регата.

Господній Храм у позолоті куполом засяє,

Отець наш Володимир всю громаду привітає.

І зазвучить над рідним містом пісня,

Славсь у віках моя чарівна Гола Пристань!

А нині око ту розруху сіру бачить,

І чайка пролітаючи над Конкою ячить і плаче,

Над головами дрони, як стрижі ширяють,

Присутність їхня всіх згорьованих голян лякає.

Хати повалені бідують у траві високій,

І над покинутим житлом панує чорний спокій.

Усе завмерло у нестерпнім, боліснім чеканні,

Неначе в вічному холодному зимовому сонцестоянні.

Повіє скоро вітерець де сонце сходить,

Красу курортного містечка світлий час відродить.

Засяють сріблом і зашумлять веселкою фонтани,

Усе минеться, повернемось і щасливіші станем!

Nikita