Заради пам’яті Героїв

21.03.2018

 Так швидко біжить час... Здавалося б, лише нещодавно відбувалися ті трагічні події на Майдані Незалежності, коли під час Революції Гідності проливалася кров невинно убитих патріотів, які разом із мільйонами українців хотіли, аби купка можновладців не відібрала в народу України прагнення європейського вибору та гідного майбутнього і ціною власного життя відстоювали право на демократію і свободу. Події, що відбувалися в серці нашої держави взимку 2013-2014 років, мабуть, залишаться назавжди в серці кожного з нас. Перш за все, вони будуть нагадувати нам про те, що ми можемо змінити хід історії цілої держави, як змінила її Революція Гідності.

Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам'яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і щирого, чистого, світлого, відчайдушного пориву повстанців. Людей з дерев'яними щитами, які гинули від снайперських куль професійних вбивць. З тих пір минуло вже чотири роки. Події, які стали переломними у демократичному поступі нашої держави, згадували на мітингу у Голій Пристані, який відбувся 20 лютого, в День Героїв Небесної Сотні,  на Алеї Слави.

У заході взяли участь міський голова Олександр Бабич, голова районної державної адміністрації Тетяна Гасаненко, голова районної ради Віталій Соловйов, голова громадської організації "Ветеранів антитерористичної операції, учасників бойових дій в зоні антитерористичної операції, їх матерів та родин "Єдність" Василь Купчик, громадяни міста.

Виступаючі закликали усіх змінюватись самим, пишатись тим, що ми є українцями, і з вдячністю згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому.

20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею» і відправляли в останню путь. Болісно краючи душу і серце, звучав на мітингу скорботний гімн Майдану — старовинна тужлива пісня «Пливе кача по Тисині», якою відспівували Героїв Небесної Сотні. Саме вона лунала чотири роки тому, під час Революції Гідності, коли протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні, а до підніжжя пам’ятного знаку учасники мітингу-реквієму поклали квіти.

Сподіваємося, що нам вистачить віри і пам’яті – про ті небесні сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути. Кожному потрібно пам’ятати про них: хто вони були і за що боролись, у що вірили, задля чого померли.

Мир... Ми всі так його прагнемо. Хай він настане якнайскоріше – заради нашого майбутнього, заради пам’яті Героїв, які ніколи не вмирають.

  Наталья ЯРОВА. Фото автора.

Фотозвіт 

 





Напишіть свій комментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
Сайт
* Текст повідомлення
Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.


Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.