Поразка, яка стала перемогою

31.01.2018

 

29 січня вся  українська спільнота із вдячністю згадує славетний подвиг молодих юнаків, які віддали найдорожче - своє життя - в бою під Крутами за вільну суверенну Україну.

Історія цієї події розпочалася 5 грудня 1917 року, коли більшовицький уряд оголосив війну УНР. Центральній Раді стало зрозумілим, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України.  Із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради, ще влітку 1917-го до січня 1918-го зменшилося до близько 15 тисяч людей в усій країні, тому єдиною надією і опорою залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України. Так буквально за три тижні до бою під Крутами виник Студентський курінь Січових стрільців.

Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Проти них наступали матроси Балтійського флоту – їх було майже 6 тисяч вояків, а борців за волю України – біля 600. Бій був запеклий, молоді воїни билися відчайдушно, але сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед, на смерть. Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою…

Бій тривав лише п’ять годин. Під залізничною станцією Крути 29-30 січня 1918 року більшість юних героїв загинула. Найстаршому - 21 рік, а наймолодшим було лише 14-16 років. 28 студентів попали у полон до більшовиків, де над ними спочатку знущалися, а потім розстріляли. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Про ці події розповідала присутнім ведуча Юлія Решетило на мітингу-реквіємі, присвяченому 100-річчю бою під Крутами, який відбувся 29 січня у Голопристанському міському Палаці культури "Сузір’я". Присутні, серед яких було чимало старшокласників навчальних закладів міста, мали змогу переглянути невеликий документальний ролик про подвиг юних патріотів 1918 року.

До учасників заходу звернувся міський голова Олександр Бабич, який зазначив:

– Нещодавно ми збиралися, аби відсвяткувати День соборності України. Сьогодні ж згадуємо ту страшну трагедію, у якій загинули майже 600 українських юнаків, цвіт нації. Не може бути соборності без героїзму!

Ця подія, без перебільшення, має велике історичне значення. Саме на таких подіях виховують патріотизм у молодого покоління.

Я переконаний, що ті 600 життів були недаремними. Сьогодні також чи не кожного дня гинуть молоді хлопці, у душах яких – мрії про незалежну і єдину Україну. Наше головне завдання – знати і шанувати історію. Тоді ніхто не зможе маніпулювати нашою свідомістю. Українська нація є непереможною і єдиною. Ми повинні все зробити для того, щоб Україна процвітала і йшла до європейського майбутнього!

Зверталися до присутніх також перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Богачук, заступник голови райради Іван Басараб та благочинний Голопристанського округу, протоієрей Володимир, які згадували про подвиг студентів і бажали всім миру та злагоди, а Україні – розвитку і процвітання.

Цього дня на сцені Палацу культури у виконанні хору Голопристанської дитячої школи мистецтв лунали "Вічна пам’ять" та "Молитва за Україну", а у важку тишу падали удари метроному – хвилиною мовчання присутні вшановували пам’ять загиблих у бою під Крутами. Завершився захід покладанням квітів до пам’ятних знаків на честь Героїв Небесної Сотні, Загиблих воїнів АТО та пам'ятнику Т.Г.Шевченку.

Сьогодні існує два кардинально різних погляди на бій під Крутами. З одного боку це розглядається як трагедія і поразка, з іншого – велика перемога. Але, попри все, ця подія стала образом і символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну та символом нескореного духу нашої нації, адже саме в  далекому 1918 році було зроблено спробу здійснити заповітну мрію народу – отримати незалежність.

 

Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. У наших руках сьогодні – шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув на станцію Крути 100 років тому.

Фотозвіт





Напишіть свій комментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
Сайт
* Текст повідомлення
Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.