Людина і природа

17.07.2017

 

Звиклий до різноманіття заходів і зустрічей, міський Палац культури "Сузір'я" все ж був вражений складом гостей, які заповнювали його кіноконцертну залу 14 липня. Проте, й привід для цього неординарний: відзначався 90-й рік з часу заснування Чорноморського біосферного заповідника НАН України. Тож не дивно, що на ювілей заповідника прибули представник Національної академії наук України В.О. Харченко, голова облдержадміністрації А.А. Гордєєв, заступник голови обласної ради  В.В. Булюк, голова районної ради В.О. Соловйов, голова райдержадміністрації Т.В. Гасаненко, міський голова О.В.Бабич, гості зі столиці та обласного центру, керівники та представники майже всіх заповідників країни.

Вітання приймали директор Чорноморського біосферного заповідника А.П. Юрченко і, звичайно, нечисленний колектив заповідника, якому вряди-годи випадає зустрітися разом.

За поясненнями такої уваги до заповідника та його людей далеко ходити не треба, адже він вважається одним із найцікавіших куточків заповідної природи Європи, еталоном причорноморського зонального степу та унікального лісостепового ландшафту арен Нижнього Дніпра, аквальних комплексів мілководних заток Чорного моря, центром ендемізму, місцем збереження багатьох рідкісних видів рослинного і тваринного світу, епіцентром гніздових, міграційних та зимівельних скупчень птахів у Північному Причорномор'ї.

Усі гості виступали з привітаннями на адресу заповідника та його працівників, вручали Почесні грамоти і Подяки, відзначали незаперечні досягнення колективу і в цілому притримувалися думки, яку сконцентровано висловив голова ОДА А.А. Гордєєв:

- Часто можна почути слова про те, що ми живемо заради дітей, - сказав Андрій Анатолійович. – І це правда. Та ось ці люди, які сидять перед нами у залі, живуть і працюють не просто заради дітей, а заради наступних поколінь, які матимуть можливість порівнювати навколишнє середовище з еталоном, збереженим для них предками.

Один за одним на сцену запрошувалися працівники заповідника, яким вручали Почесні грамоти, квіти, скромні поцілунки (чоловікам від жінок, звичайно), а на додачу – теплі оплески зали. Серед нагороджених був і А.П. Юрченко, відзначений Почесною Грамотою НАН України за вагомий внесок у збереження та розвиток Чорноморського біосферного заповідника.  У відповідь Анатолій Петрович виступив з оглядовою лекцією справ у заповіднику за минулі 90 років. Звичайно, детальна розповідь зайняла б надто багато часу, але навіть поверховий аналіз відзначав чимало потуг різних владних структур "обрізати" заповідник – територіально і матеріально.

Так, за минулі десятиліття працівникам заповідника довелося пережити чимало, як зараз кажуть, рейдерських атак з боку недалекоглядних керівників. І все ж, якщо на 1927 рік, коли вийшла Постанова РНК УРСР №172 "Про утворення надморських заповідників на берегах Чорного і Азовського морів" територія заповідника ледь сягала 27 тисяч гектарів, то сьогодні – майже 110 тис. га. на території Голопристанського району Херсонської області та Очаківського району Миколаївської області. 1983 року Постановою Президії академії наук України Чорноморський біосферний заповідник оголошений біосферним, а вже через два роки, 1985-го, він, отримавши сертифікат ЮНЕСКО, увійшов до міжнародної мережі біосферних резерватів.

На сьогодні Чорноморський біосферний заповідник є спеціалізованим природоохоронним і науково-дослідним закладом Національної академії наук України. Головні завдання заповідника  визначені Законом України "Про природно-заповідний фонд України", Положенням про заповідники та його Статутом.

Колектив заповідника – і це було зримо видно по результатах роботи і великій кількості нагороджених – твердо стоїть на своїх позиціях, виконує всі функції, покладені на них державою, підходить до справи творчо, самовіддано, адже незаймана природа з часом набирає все більшого значення. І не тільки наукового. А звідси висновок: є впевненість, що і своє століття заповідник зустріне достойно, хоч і ніхто не може гарантувати, що й надалі не відбуватимуться потуги відірвати від заповідника ласий шматок. Це, мабуть, і є той випадок, коли доцільним буде сказати: земля сторицею поверне своїм захисникам турботу, а наступні покоління – вдячність!

 

Анатолій ГРАБКО, журналіст





Напишіть свій комментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
Сайт
* Текст повідомлення
Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.